Ось, побачив у http://srypkyt.livejournal.com/33430.html
сімейне тріо "Яворина". Село Надеждівка, Криворізького району.

5-го грудня Лос Колорадос в Вінниці. Та інші. Фестиваль Музентропія.

Гроші підуть на пси. То таке.

Нагадую, виступ "Port Mone" переноситься в кафе-бар "У Флинта"
Початок концертів о 13.11.09, 20:00.
Ціна квитка на вході 50 грн.
інформація віци - http://forum.vn.ua/showthread.php?t=20431

тут - http://www.bg.ru/article/8261/
Ось уривок.

25 октября
Я плачу. По вечерам моя раненая нога болит сильнее. Все эти дни соседи ходили в город по ночам. Многие описывают большую ракету без хвоста. Говорят, что там, где она лежит, — сильная радиация!

26 октября
Мы купили хлеб, поехали домой. В автобусе ревели не мы одни… Пришли. Разогрели чай. Почти сразу явился Аладдин. Говорить не хотелось.

Аладдин стал прощаться. Неожиданно растерянной маме он успел вложить в руки конверт: «На операцию и на лекарства, — сказал он, — или на питание, на крайний случай…» «Мы вернем! » — крикнула я, когда он выходил. Нам было стыдно. Понимали, что брать у малознакомого человека деньги нехорошо. Но выхода у нас не было. Без денег не лечат. В конверте оказалось 200 рублей! Аладдин попросил меня, чтобы я называла его старшим братом. Мне понравилось, я согласилась.

Баба каже, у нас на Поділі руміни були. Німец далі фронт погнав, а тут румін лишився і наводив новий порядок, який від старого відрізнявся не так вже й крепко.

З нагоди річниці та з метою "ніщо не забуто"
НАКАЗУЮ
свято "Звільнення від німецько-фашиських загарбників червоно-радянськими визволителями" скасувати, натомість всім радіти з нагоди шо наші німців та румінив погнали десь аж за Карпати
я ............. підпис

як купили ми дачу в сусідньому селі, то баба Ксеня тішилася. Тоді ше мільйони ходили і ціни нічому не можна було скласти, то хата вийшла нам в ціну корови. То називається хата, а насправді подвір*я з шопою, старий садок. Город рівненький. По-під рівчак вишні. Цвинар старий рядом. Десь то рай.
З кінця городу видно далеко, он одна лісосмуга, а за нею вже ліси Шурівські з селом вимираючим, а там далі і Буг. В Бугу сидить риба. У неї велике око, але вона погано бачить. Вона залягла на дно і вловлює вібрації.
далі Бугу вже нічого не було. В часи до який належать спогади десь там знаходився край світу.
Хата ше та. Слупи стоять на камінцях, перекладені дилями і обмастяні глиною. Викинули піч поставили грубу. З печі лишилося багато заліза. В часи як соз був крепкий недалеко стояв польовий стан
В одній підлога глиняна, то баба Ксеня згадувала, що ой же ж гарно колись кінським кізячком підводили зелений кантик. Отаке було колись.
навіяла вона (і показую пальцем) - http://lada28.livejournal.com/96703.html?view=298943#t298943

Он що під боком відбувалося.


Ще у http://kamienczanka.livejournal.com/168111.html

На Фортмісії ми були Пйань і Рвань, а тутка, ві Львові, Ганс і Йван